тварина

  • 1тварина — сущ., кол во синонимов: 2 • зверюга (13) • тварь (52) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …

    Словарь синонимов

  • 2тварина — іменник жіночого роду, істота одна істота тварина іменник жіночого роду тварини збірн …

    Орфографічний словник української мови

  • 3тварина — тв ар ина, ы …

    Русский орфографический словарь

  • 4тварина — I твар ина и, ж. 1) Будь яка істота на відміну від рослини чи людини. || Худоба, звір і т. ін.; ссавець. •• Сві/йські твари/ни приручені, не дикі звірі та птахи, що живуть у домашніх умовах і служать людині. Твари/ни шкідники/ тварини, які… …

    Український тлумачний словник

  • 5тварина — 1) (будь яка істота на відміну від рослини / людини), животина; звір, звірина, звірюк[г]а (дика, перев. хижа істота) Пор. худобина I 2) див. недолюдок …

    Словник синонімів української мови

  • 6тварина — ни, ж. Пн. Свійська удоба. Шмариш за драбину тварині кус стряскы …

    Словник лемківскої говірки

  • 7олігофаг — Тварина, яка живиться обмеженою кількістю видів …

    СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • 8тварь — См. существо всякой твари по паре... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тварь (божья, бессловесная); дрянь, зверюга, дрянцо, подлюга, зверь, скотина, клейма ставить негде,… …

    Словарь синонимов

  • 9джерело — а/, с. 1) Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. •• Би/ти джерело/м активно, бурхливо виявлятися. 2) чого, перен. Те, що дає початок чому небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого небудь; вихідне… …

    Український тлумачний словник

  • 10дохлятина — и, ж., розм. 1) Здохла тварина. || збірн. М ясо, трупи здохлих тварин; падло. 2) ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина …

    Український тлумачний словник

  • 11єдиноріг — ро/га, ч. 1) Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2) Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. 3) Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою… …

    Український тлумачний словник

  • 12звірина — I звірин а и/, ж. 1) тільки одн., збірн. Дикі, зазвичай хижі, тварини; звірі. 2) М ясо дикого звіра. 3) перен. збірн. Дуже люті, жорстокі люди. II звір ина и, ж. Дика, зазвичай хижа, тварина; звір (див. звір I 1)). || Тварина взагалі …

    Український тлумачний словник

  • 13істота — и, ж. Живий організм, людина, тварина. || у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. || з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо …

    Український тлумачний словник

  • 14їжак — а/, ч. 1) Невеличка тварина ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. •• Морськи/й їжа/к морська безхребетна тварина типу голкошкірих. 2) перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. 3) у знач. присл. їжако/м, розм.… …

    Український тлумачний словник

  • 15одинак — а/, ч. 1) Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. || Той, хто уникає інших людей. || Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших. 2) Той, хто не має сім ї, рідних. 3) розм. Єдиний син. 4) мисл. Стара тварина, що веде самотній… …

    Український тлумачний словник

  • 16страхопуд — а, ч., розм. 1) Те саме, що опудало 1). 2) перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд. || Те саме, що страховище 1). 3) рідко. Те саме, що боягуз. || Ляклива тварина …

    Український тлумачний словник